За мною хвіст

20

А мене задовбали псевдозахисники тварин. На рюкзаку я тягаю лисячий хвіст. Розкішний, гарний хвіст. Подарунок. Блін! Набридло вже слухати: «А тобі лисицю не шкода?», «„Грінпісу“ на тебе немає!», «Гицелька!», «Бідна тваринка!»…

Панове захисники! Ця лисиця прожила нехай і коротке, але щасливе життя на фермі, де її годували, пестили і плекали. Вона багато їла, багато спала, багато грала і була здорова. Чи це по-іншому, хвіст б не був таким пухнастим. І мені не шкода істота, у якого була така щаслива життя. А вашу жалість краще залиште вуличним тваринам, яких я на відміну від вас, панове захисники, — годую. Взимку і влітку. Мені їх шкода. А вам?