Замах на святе

22

Не секрет, що в багатьох фірмах для співробітників обмежений доступ в інтернет. Закриті «Однокласники», «Вконтакте», ЖЖ, тематичні форуми, поштові сайти та інші розваги. У нас, до всього іншого, заборонена ще і аська. «Сумно, але справедливо», — скажете ви і будете праві. На роботі потрібно працювати, а не сидіти в інтернеті. Всі чудово це усвідомлюють. Але настав той день, коли закрили доступ на сайт «Задолба!чи». Тут вже я, вибачте, відмовляюся розуміти.

У мене досить-таки нервова робота. Доводиться по сто разів на дню погоджувати якісь бюрократичні папірці, вислуховувати від продавців все, що вони думають про производственниках, а від виробничників — про продажниках. Вміти домовитися і з тими, і з іншими, і нікого при цьому не вбити… До останнього моменту я рятувалася тим, що хвилин десять на день витрачала на прочитання заповітних десяти історій на цьому сайті. Я чекала їх, як манни небесної, особливо цікаві пересилала за своїм відділу. Але щастя було недовгим: сайт закрили. Я просила, благала — марно.

Що ж, не хочете, щоб я знімала стрес таким чином? Знайду інший спосіб. Піду прогуляюся до наших «продажним жінкам» і з’ясую, чому вони не виконали план у цьому місяці. По дорозі загляну в бухгалтерію дізнатися, з якого дива на цілий день нам затримали зарплату. Ну, і до адмінам — це ж святе! — запитати, чому комп гальмує і періодично викидає мене з мережі.