Заняття не по кишені

32

Я підробляю приватним репетитором іноземних мов, і я задовбали. У мене вища філологічна освіта топового вузу та кілька міжнародних сертифікатів, що дозволяє мені ставити цінник за академічну годину вище середнього по місту. А задовбали мене деякі мої клієнти, тобто учні та/або їх батьки.

Шановні мої! Ви з самого початку в курсі того, яку ціну я звертаюсь за свої послуги. У місті — давайте начистоту — повно викладачів, які беруть в два, а то і в три рази менше за мене. Я вважаю, що раз ви, будучи в курсі цін, все-таки вирішили займатися саме зі мною, то ви цілком платоспроможні і готові платити. Зазвичай я на самому початку нашого спілкування озвучую, що вартість у мене саме така і нижче вона не буде. Ви зацікавлені в навчанні, а я — в конкретній сумі на місяць, яку планую заробити таким чином. На перший погляд все здається простим і логічним, ви згідно киваєте, і ми починаємо займатися. Перші пару тижнів або навіть місяць все чудово. А потім — починається!

Спочатку надходять періодичні дзвінки з проханнями скасувати або перенести заняття через хворобу. Це — класика і стандарт. Я все розумію, в житті буває всяке, але, виходячи зі свого досвіду, можу сказати, що з імовірністю 90% на цьому етапі учень бреше. Але я всього лише репетитор, довідки від лікарів вимагати не маю права. Закриваю очі, чекаю закінчення хвороби, і ми продовжуємо. Через пару тижнів ситуація повторюється. Якщо раніше мене попереджали про скасування хоча б напередодні, то тепер — за пару годин до заняття. Я вже знаю, що буде далі. Наступного разу учень просто не прийде і не візьме трубку. А потім мені подзвонять його батьки і почнуть вибачатися. Виявиться, що заняття в черговий раз не було, тому що їм затримали зарплату/захворів котик/зламалася машина — суть неважлива, важливо те, що платити за заняття було нічим, от його і не було.

І ця ситуація буде повторюватися регулярно. Вони не відмовляться від занять повністю, просто будуть регулярно пропускати через відсутність грошей. Природно, рано чи пізно мені це набридне, і я м’яко натякну на те, що ще пара пропусків і мені буде вигідніше зайняти відведені на прогульника годинник іншим, більш відповідальним і платоспроможним учнем. Деякі у відповідь починають «бекать», «мекать» і обіцяти щось невиразне, а потім все одно пропускають і дуже ображаються, коли я від них у підсумку відмовляюся. Інші — свята простота — просять зробити їм, таким добрим і прекрасним, знижки. Відсотків на 50. Питання: навіщо, якщо в місті натовп вчителів, готових навчати вас за прийнятними цінами?

У мене достатня кількість нормальних, адекватних і вміють розраховувати свої доходи і видатки учнів. Їм спасибі, а решта задовбали. Задолбали, коли дорослі люди підписуються на регулярні заняття, а через пару місяців усвідомлюють, що, виявляється, платити за них вони не дуже-то стані. Здається, пора почати укладати договори і займатися тільки місячної передоплати. Може, хоч тоді мене почнуть відвідувати виключно відповідальні за свої рішення особистості.