Ні кроку назад, ні копійки ворогові

6

Прекрасно розумію вас, дівчина з історії про здирство. Я розумію, що ваша комплекція не дозволяла вам змагатися з зухвалим здорованем і наполягати на своєму. Але дозвольте, тим не менш, поділитися своєю історією з цієї області.

Став у мене перегріватися ноутбук. Купувати новий не хотілося, тому вирішив звернутися в сервіс по чищенню комп’ютерів. Жодних діагностик, просто розбір, продування від пилу — і справа з кінцем. Дзвоню в одну з фірм, пояснюю ситуацію. Озвучили ціну, сказали, що майстер приїде на наступний день в призначений час, попередньо зателефонувавши. Начебто все чудово.

Вранці мені зателефонував майстер і сказав, що затримається десь на годину. Гаразд, на інші справи я встигну впритул. Майстер подзвонив в передбачуваний час приїзду і повідомив, що все ще їде. В результаті прибув на дві години пізніше часу, обумовленого з оператором. Справи довелося відкласти взагалі. Гаразд, я на це закрив очі.

До того як майстер взявся за ноутбук, я на всяк випадок уточнив ціну, призначену оператором, і ось сюрприз: вона була вірна тільки за умови особистої явки в фірму, але не при виклик на будинок. Ну, припустимо, з ціною ви мене розвели. Але гірше того, майстер повинен спочатку провести діагностику. Діагностика сама безкоштовна, але лише за умови подальшого ремонту. А ось ремонт може виявитися чим завгодно — і не обов’язково тим, що саме хотів ти. Зрозуміло, що ціна в такому разі може стрибнути як завгодно високо, хоч це і буде гладенько передбачено прейскурантом. Я був проти, майстер закотив байку про лікаря:

— Ви коли ходите до лікаря, адже ви не вказуєте йому, що робити. Він повинен спочатку вас оглянути, вислухати скарги і сам призначити лікування.

Аргумент ідіотський. Мало того, що процедура продувки і заміна термопасти чисто рутинна і може бути проведено незалежно від того, потрібна вона чи ні, так я ще можу навести контрприклад і з медицини: мого тестя поклали в лікарню з підозрою на апендицит, але коли зрозуміли, що помилилися, все одно вирішили вирізати, раз вже пацієнт уже лежав під наркозом. Так, для галочки. А що, ніякого ризику… Незважаючи на всі мої запевнення, що мені потрібна суто технічна процедура, наслідки якої буду нести відповідальність я, майстер продовжував наполягати на своєму. Довелося йому відкрити двері. Він щось бурчав про своє витрачений даремно часу, але квартиру залишив без вимоги оплатити помилковий виклик.

Наступного дня я викликав майстра з іншої фірми. Цього разу ціну я уточнив у дівчини-оператора кілька разів, привів у приклад попередню ситуацію. Вислухав запевнення, що ціна така, яку вона назвала. Добре, ризикну знову. Але на моє прохання дати телефон майстра дівчина відповіла відмовою. Майстер знову запізнився години на два. Коли він приїхав, я знову завів розмову про ціну. Хоча діагностика тепер була необов’язкова, ціна була в два рази вище. Причину цього я вже не пам’ятаю, тому що в той момент ледве стримував гнів. Зібравши всі сили, я максимально спокійно йому сказав:

— Ваш оператор мені казала, що ціна буде стільки-то рублів. Платити іншу суму я не маю наміру ні за яких обставин. Якщо вас не влаштовує, я відмовляюся від послуг.

— Ось прейскурант, ціна вказана.

— Мене це стосується, може ви мені показувати які завгодно друку. Була домовленість по телефону, якщо вона порушується, я не хочу мати з вашою компанією ніяких справ. Справа не в ціні, а в домовленістю. Сказали б по телефону ту ж ціну, що ви мені зараз говорите — я би не обурювався.

— Тоді платіть стільки-то рублів за помилковий виклик.

— Виклик не помилковий, я мав намір скористатися вашими послугами, але мене обдурила ж ваша фірма. Я настійно просив ваш телефон, щоб віддалено обумовити особисто з вами питання ціни, але ваш оператор відмовила. Від мене нічого не залежить. (Про себе в цей момент думав, що це досить непогана схема розлучення.) Більш того, ви запізнились на годину.

— Так я ж вам зателефонував і попередив, що спізнююся.

— Ви подзвонили в час приїзду, а не заздалегідь.

Мені в той момент здавалося, що я готовий навіть дати себе побити у своїй же квартирі, але не віддати жодної зайвої копійки. Момент був неприємний і напружений, але, мабуть, моя твердість дала плоди. Майстер зателефонував своєму начальнику і пояснив, що «клієнт відмовляється платити», описав ситуацію. Домовилися до того, що вирішили послухати аудіозапис мого телефонної розмови з їх оператором. Менш ніж через пару хвилин (як-то швидко вони знайшли цю запис… А чи шукали? Може, з самого початку знали, що займаються разводиловом?) його начальник запропонував ту ціну, яка була обумовлена по телефону. Я дав згоду. Майстер впорався за пару годин, поїхав. Наостанок я йому порадив звільнити їх оператора. Результат — стабільно працює комп, пошарпані нерви і задоволення собою.

Якщо ви впевнені у своїй правоті, стійте до останнього. Це не завжди допомагає, але іншого варіанту я не бачу.