Не жилець

88

Нещодавно переді мною і моїм хлопцем постала проблема пошуку житла. За якийсь тиждень встигли задолбаться, як ніколи ще.

— А чому він сам квартиру не шукає?

Те, що зараз ви мене застали за вивченням газети з оголошеннями з метою знайти найбільш прийнятний варіант, не означає, що моя друга половина сидить склавши руки. Він у міру можливості зайнятий пошуком — в неробочий час, якого у нього не так багато, як у мене. Але чому я повинна пояснювати це всім і кожному?

— Чого там шукати?! Попросіться до родичів, грошей заощадите.

До чиїх родичів, вибачте? До ваших? Сумніваюся, що наші родичі зрадіють перспективі ділити двушку на п’ятьох.

— Може, вам приватний будинок зняти? Це недорого.

Так, сам будинок можна зняти за копійки. З пічним опаленням. Без гарячої води, але це дурниця, погріємо. З туалетом на вулиці. І дрова на зиму треба заготовити, а це влетить нам у копієчку.

Дзвонимо по оголошенню.

— Здрастуйте, я хотіла б дізнатися щодо квартири на вулиці Зеленій.
— Вона вже здається. Є трикімнатна на Червоній, теж недорого.

Так-так, чоловік, який цікавився однушкой, обов’язково погодиться на трикімнатну в центрі.

Ризикнули і самі дати оголошення, де вказали всі вимоги до житла. Любі мої, ви пропонуєте нам дуже спокусливі за ціною варіанти, але неблагоустроєні, з господарями, в районах, де проблема транспорту стоїть дуже гостро. Почитайте ще разок, вислухайте слова «однокімнатна», «благоустрій», «з меблями». Коробок туєва хуча на смітнику валяється. Безкоштовних.

Особлива проблема криється в національності моєї другої половини.

— Ой, дівчино, я російською хочу здавати. Вам ще можу здати, але нареченому вашому — немає.

Вибач, дорогий, але ти будеш жити в під’їзді на килимку, тому що узбек.

Будь ласка, давайте нам слушні поради. Якщо можете, підкажіть телефончик знайомого, якому потрібні квартиранти. В крайньому випадку просто побажайте удачі в пошуках.