Сиди звідси!

23

Заходжу в книжковий магазин. Будній день, близько 14:00, тому порожньо, крім продавця і старенькі біля книг з рецептами — нікого. Продавець, жінка років 40, розмовляє по мобільнику. Пройшовшись уздовж стелажів, потрібної книги я не побачила і вирішила запитати на всякий випадок. Встаю перед продавцем — вона на мене нуль уваги. Чекаю п’ять хвилин. Нарешті вона відкладає телефон.

— Дівер, «Порожній стілець» є?
— У нас лавок немає!
— Ви не зрозуміли! Назва така: «Порожній стілець». Може, подивіться по комп’ютеру?
— Дівчина, досить знущатися! Ми не кафе, а книжковий магазин! Ідіть в іншому місці посидьте!