Криворукі проти прямоходячих

18

Зручні зимові черевики, не важкі, не промокали, не один рік носила, але на носах в результаті віЕкшн шли підошви. Гаразд, думаю, віддам в ремонт на авось. Зіпсують — ну й гаразд, врешті-решт, вони своє відходили, але я просто зобов’язана дати їм останній шанс. У будинку ларьок, де влаштувався заїжджий майстер з підмайстром. Віддаю підмайстрові черевики.

— Вам приклеїти або пришити? Або і те, і інше?

— Не знаю, лише б не відвалюється.

— Добре, я з майстром пораджуся.

Дуже серйозно було сказано, я якось відразу обнадежилась. І не даремно! Черевики ходять вже другу зиму. Коли забирала, підмайстер пояснив:

— Пришивати не стали, тут краще один клей.

— Неважливо, — кажу, — спасибі! Мені головне, щоб трималося.

— А як же інакше? — не зрозумів підмайстер.

Він не зрозумів! І я тільки тут зрозуміла, до чого ж задовбали, до чого ж втомилася від усіх цих криворуких недомастеров.