Один з діркою

73

Натрапила тут на обурений крик брутального мачо: як так, дівчина, яка слухає симфо-блек і фюнерал-дум, радіє при вигляді кошенят?! Боже мій, що ж це таке! Злочин!

Як же ти мене задобал, брутальний мачо, ти і тобі подібні!

Мій колишній чоловік став колишнім саме тому, що день за днем висміював у мені все жіноче. Йому було мало дівчини, яка любить важку музику, як і він сам, може попити пиво з хлопцями, поржать над жартами про компи і «офісними дівчатками», дивитися з ним порнуху і, побачивши красиву дівчину в супермаркеті, зашептать: «Смари-смари, які сиськи!» Йому потрібна була копія його кращого друга, оснащена пі$#ой.

Через п’ять років я пішла від нього до того, хто не сміється над тим, що я купую собі гаманець рожевого кольору, дарую йому листівки з зізнаннями в коханні і умиляюсь на кошенят в «контактике», слухаючи важку музику. Так-так, умиляюсь! Мі-мі-мі. І майка Carcass мені анітрохи не заважає. Я дуже щаслива зі своїм новим адекватним чоловіком, а він щасливий, що знайшов жіночну дівчину, що розділяє його неформальні інтереси. І тільки колишній чоловік раз в пару тижнів пише в асю, що всі баби — дурепи тупі, поговорити з ними нема про що, слухають Бібера і дають через раз. А ті, хто підходить йому за інтересами, за його словами, страшні, жирні і грубі. Вже рік як ми з ним розлучилися, а він досі шукає собі жіночну дівчину, яка буде любити важку музику, розуміти жарти про компи і пити пиво з друзями.

Брутальні мачо, не намагайтеся зробити з своїх жінок мужиків. Ви ж полюбили їх саме такими, незважаючи на кошенят і мі-мі-мі.