Чемпіонат Мухосранська з прикладної каліграфії

44

Працюю в салоні стільникового зв’язку. Платежі, оформлення сім-карти, продаж телефонів, грошові перекази — в загальному, рутина. На такій роботі багато що може задолбать, але я вже знав про нюанси роботи з людьми, коли влаштовувався. Так що до всіх неадекватам ставлюся філософськи: сьогодні вони на мене кричать, завтра отримують в обличчя за дуже зухвалу промову від блатний прошарку суспільства.

Але до чого я був не готовий, так це до… паспортами. Ні, не подумайте, я не впадаю в ступор від виду іноземного паспорта або від повних тезок відомих людей. Але в моїй голові зріє впевненість, що між співробітників паспортних столів йде міжнародне змагання на самий красивий почерк. І почерки Екшн сно красиві. З завитками, рівним нахилом, рівними по висоті літерами… і абсолютно, чорт візьми, нечитані! Про місця, де зустрічаються букви т, м, и, ш, у, ч я взагалі промовчу. Природно, це спостерігається лише в паспортах, заповнених від руки, але їх досі чимало.

Дорогі співробітники паспортних столів, згадайте нарешті, що першочергова мета писемності — передача інформації. Тут важлива чіткість, краса ж — вторинна.