Тридцять років — розуму немає

50

А мене задовбали халявщики-инфантилы.

Вчора ходили з моїм чоловіком на концерт, зустрілися з приятелем, пішли в бар. Там мова зайшла про майбутній день народження. Ми збираємо народ будинку, їмо, п’ємо, а потім їдемо куди-небудь продовжувати. Приятель в захваті, він приїде, але тут же зауважує, що круто нап’ється і йому потрібно місце у нас, щоб спати. Шта?!

У нас однушка, мені 26, моєму чоловікові 30, приятелю 28. Ми не підлітки, мама нікого не заругает за пізнє повернення. У нього своя квартира, а я після бурхливої ночі хочу прокинутися нормально і не випроваджувати похмільне тіло. Так і з спальних місць у нас тільки наша ліжко. У той же час таксі по місту коштує в межах 200 рублів.

До речі, про таксі. Збираємося додому, приятель питає, докинемо ми його на таксі. Нам не по дорозі від слова «зовсім». Чесно кажу, мовляв, скидывайся і поїдемо. Образився. Дорослий мужик 28 років, яким не вдалося урвати халяву.

Хлопців, ви стукнулися десь? У мене ціла юрба таких знайомих, колишніх колег і однокурсників, які в 30 років ведуть спосіб життя хлопчика-студента. Вписатися на халяву, пригоститися їжею і алкоголем, доїхати за чужий рахунок. При цьому витратити 5-7 тисяч за вечір в пабі — це норма. Ідіть ви лісом, мої дорогі. Я не ваша мама.

До речі, знаєте, на що скаржився наш приятель весь вечір? Дівчата на нього не дивляться, а якщо дивляться, то не більше одного побачення. Я б теж бігла, втрачаючи тапки, якщо б на побаченні мене покатали на трамваї, потім напросилися би в гості, а потім спробували залишитися ночувати.

А потім «дівчата стали меркантильні». Так подорослішайте ви вже!